«Твоє життя новий бере розбіг, і зачиняються старі вже двері. Та ти не бійся, це ще не фінал, а лише старт, новий сувій паперу. Не забувай тих, хто тебе любить, до людей спиною ніколи не ставай. Люби красу, шукай добро в житті, потрібна я – лиш руку простягни...»
Наш ліцей вбрався у святкові шати, і ми щиро віримо, що цими днями у такі ж святкові шати вбралися і наші душі. Адже школа та Свято останнього дзвоника – це дивовижна подія у житті кожного з нас.
Випускний – це важлива віха на життєвому шляху кожної дитини, завершення серйозного розділу і водночас новий старт. Це неповторна мить, яка буває лише раз у житті, коли відчиняються двері у щось зовсім нове, захоплююче, невідоме. І саме такий особливий день настав сьогодні.
29 травня 2026 року відбулося одне з найбільших і найурочистіших свят нашого навчального року – 51 учень попрощався зі своєю рідною «альма-матер».
Своєю присутністю свято випускного вшанували:
Надь Федір – голова Великодобронської територіальної громади;
Кантор Йосип – начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Великодобронської сільської ради;
Високопреподобний Коложі Андраш – декан, керівник єпархії;
Горкаі Ласло – єпископ у відставці;
Галба Анна – помічниця пастора Великодобронської реформатської громади;
Бак Єва – голова Великодобронського осередку ТУКЗ-КМКС;
Раті Марія – директорка Великодобронського закладу дошкільної освіти;
Гал Еріка – директорка Великодобронського реформатського ліцею;
Сані Єва – директорка Великодобронського Угорського дому;
д-р Балог Олена – завідувачка Великодобронської амбулаторії сімейної медицини;
Раті Єва — голова Великодобронського осередку ДСУУ;
Сані-Сабо Єлізавета – голова батьківського комітету Великодобронського ліцею.
На початку заходу заступник директора Балог Іван закликав присутніх ушанувати хвилиною мовчання пам’ять героїв, які загинули у війні.
Надалі свято продовжилося у звичному порядку: спільним виконанням Державних гімнів, а також привітанням гостей та всіх присутніх.
Директорка Великодобронського ліцею Берта Катона-Миронова у своїй святковій промові звернулася до випускників із корисними й виваженими порадами та мудрими напутніми словами. Вона висловила глибоку вдячність батькам, а також подякувала педагогам за їхню віддану й наполегливу працю, а технічному персоналу – за жертовне та відповідальне ставлення до своїх обов’язків. Окрему подяку директорка адресувала сільському голові, усім його колегам та начальнику відділу освіти. Вона також звернула особливу увагу випускників на символічне та реальне значення коріння. Кілька днів тому одинадцятикласники посадили сакури, які стали втіленням цього образу. Ці два дерева залишаться на подвір’ї як тривала згадка про них і нагадуватимуть усім про важливість свого коріння. «Куди б не закинуло випускників життя, нехай кожен із них має власну «внутрішню сакуру» – те особливе місце в душі, яке повертатиме до витоків і нагадуватиме, звідки вони починали свій шлях і з якими обіцянками вирушали у великий світ. Віримо, що разом із саджанцями того дня вони посадили й надію на краще майбутнє».
Також відбулося вручення похвальних грамот та листів-подяк, які стали яскравим свідченням того, що наполеглива праця та старанність приносять свої гідні плоди.
З вітальним словом на святі виступив Йосип Кантор – начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Великодобронської сільської ради. Високопреподобний декан Андраш Коложі поділився з присутніми своїми думками на основі призначеного на цей день Святого Письма, після чого уділив напутній привілей молоді, яка вирушає в далеку дорогу, попросивши Божого благословення на їхнє подальше життя.
